Текст данной песни:
Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Ти не лякайся, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу.
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках віднесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке як жар.