Садок вишневий, прибрана садиба,
Край шляху, на околиці села.
Бабуся наша на подвір єдина,
Верба в серпанок коси заплела.
А яблуня улюблениця наша,
Яку на щастя батько посадив.
Глибокої криниці синя чаша
Та ластівок проникливий мотив
Та ластівок проникливий мотив
Я стою стривожена у смутках
І тішуть сподівання ще мене
А може, знов до болю рідна хустка
Метеликом у соняхах майне.
А може, батько знову вийде з хати
І краплі сліз кришталються в очах.
Вже не запросять мене батько й мати
До хати, що в малинових кущах,
До хати, що в малинових кущах.
Завмерло все і кличу Тато й мамо
І кличу, кличу, котиться луна
І все зника і прибрана садиба
Край шляху на околиці села,
Край шляху на околиці села.
